Укр Рус

Дата: 28.03.2024

Підписка на новини

АНАЛІТИЧНИЙ ЗВІТ ПРО КРУГЛИЙ СТІЛ «ДОСТУПНІСТЬ ПОЗАШКІЛЬНОЇ ОСВІТИ ЯК НЕОБХІДНА УМОВА РОЗВИТКУ ЗДІБНОСТЕЙ ДІТЕЙ»

Автор:
"Освітня політика"
Опубліковано
12.11.2018

Позашкільна освіта є невіддільним складником системи освіти України.

Місія позашкільної освіти полягає у розвитку здібностей дітей та молоді у сфері освіти, науки, культури, фізичної культури і спорту, технічної та іншої творчості, здобуття ними первинних професійних знань, вмінь і навичок, необхідних для їх соціалізації, подальшої самореалізації та/або професійної діяльності.

09.08.2018 р. у Міністерстві освіти і науки України була презентована Стратегія розвитку позашкільної освіти. Метою Стратегії є підвищення якості та доступності позашкільної освіти, розширення функцій закладу позашкільної освіти в адміністративно-територіальній одиниці як центру освітньої, соціокультурної та громадянської діяльності з урахуванням навчання впродовж життя.

Стратегія розвитку позашкільної освіти – документ, розроблений Міжнародною асоціацією позашкільної освіти спільно із залученням представників органів законодавчої та виконавчої влади, працівників органів управлінь освітою, закладів освіти, вчених, громадськості України та інших держав, які займаються питаннями позашкільної освіти.

Зараз МОН здійснюється робота щодо підготовки нормативно-правових актів у сфері позашкільної освіти (Типової освітньої програми закладу позашкільної освіти, проекту Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про позашкільну освіту», проекту Порядку організації інклюзивного навчання в системі позашкільної освіти тощо).

З огляду на це, пропонуємо для обговорення такі питання:

- Чи достатньо забезпечено рівний доступ до позашкільної освіти дітей та молоді з різних верств населення у різних регіонах?

- Чи вплинуть передбачені МОН зміни на стан організації дозвілля дітей і молоді та рівень злочинності серед неповнолітніх?

- Що головне для педагогів позашкільної освіти: перемоги вихованців на конкурсах чи сприяння їх максимальній соціалізації?

- Інклюзія в позашкіллі: утопія чи реальна перспектива?

- Як посилити популяризацію позашкільної освіти, діяльності закладів позашкільної освіти на рівні держави, області, міста, ОТГ?

Подаємо огляд думок учасників круглого столу.

У сучасних умовах доступність і якість освіти, у тому числі позашкільної є основними показниками ефективності освітньої системи будь-якої держави.

Доступність або рівний доступ до освіти визначає, що незалежно від того де народилася дитина – у великому місті чи маленькому містечку або селі – вона має право на позашкільну освіту, навчання у закладах позашкільної освіти.

Ця законодавча норма відповідно до Конституції України та інших законодавчих актів України та міжнародних документів є надзвичайно важлива. Адже з одного боку забезпечується рівність прав і можливостей для дитини щодо повної реалізації її здібностей, талантів, всебічного розвитку, з іншого – відзначається рівень участі держави у формуванні людського капіталу.

Як результат, в Україні забезпечення рівного доступу освіти, у тому числі позашкільної є одним із пріоритетних напрямів державної освітньої політики.

Одним з основних індикаторів, що характеризують доступність позашкільної освіти є показник охоплення дітей позашкільною освітою у закладах позашкільної освіти від загальної кількості дітей дошкільного і шкільного віку.

На жаль, ситуація щодо доступності до позашкільної освіти в Україні є нерівномірною.

Згідно з даними Міністерства освіти і науки України станом на 01.01.2018 р. у системі освіти функціонувало 1379 закладів позашкільної освіти, з яких 17 державних, 1348 комунальних і 14 приватних.

При цьому, тільки 97 закладів позашкільної освіти, а це 7% від загальної кількості закладів позашкільної освіти системи освіти знаходиться у сільській місцевості. Водночас позитивним є те, що у порівнянні з 2017 р. їх стало на 7 закладів більше.

Щодо доступності позашкільної освіти, слід зазначити, що у закладах позашкільної освіти за даними МОН України навчається майже 1 млн 240 тис. дітей, що у середньому становить близько 40% від загальної чисельності дітей шкільного віку.

При цьому дівчат у закладах позашкільної освіти – 61%, хлопців відповідно – 39%, тобто є гендерний дисбаланс.

За даними МОН України функціонує 76,3 тис. гуртків, груп та інших творчих об’єднань за різними напрямами позашкільної освіти. Серед них основними є: художньо-естетичний, науково-технічний, еколого-натуралістичний, туристсько-краєзнавчий, фізкультурно-спортивний та ін.

Дані МОН України свідчать, щороку закладами позашкільної освіти системи освіти проводиться майже 93 тис. різноманітних організаційно-масових заходів, до участі в яких залучається понад 70 % дітей шкільного віку.

Важливу роль заклади позашкільної освіти відіграють у навчанні дітей з особливими освітніми потребами й соціально незахищеними категоріями. Так, за даними МОН України у 2018 р. позашкільною освітою було охоплено 9,4 тис. дітей з особливими освітніми потребами; 9,3 тис. дітей з-поміж дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування; 47,6 тис. дітей із малозабезпечених сімей.

Таким чином, рівний доступ до позашкільної освіти дітей та молоді з різних верств населення у різних регіонах є важливим питання державної освітньої політики. Водночас у забезпеченні доступності позашкільної освіти існує дисбаланс, який найбільше представлено в охопленні дітей позашкільною освітою у закладах позашкільної освіти у міській і сільській місцевості та в гендерному аспекті, тобто відсотках охоплення дівчаток і хлопчиків.

На наш погляд, це, перш за все, пов’язано з недостатнім фінансування позашкільної освіти, особливо у сільській місцевості. По друге, на місцях не завжди є широке інформування громадськості про функціонування закладів позашкільної освіти й співпраця закладів позашкільної освіти із закладами дошкільної, загальної середньої, професійної (професійно-технічної) освіти. По третє, не завжди є відповідальне ставлення місцевої влади щодо створення умов до здобуття позашкільної освіти дітьми у закладах позашкільної освіти.

Стратегія розвитку позашкільної освіти, підготовлена у 2018 р. Міжнародною асоціацією позашкільної освіти із залученням представників органів законодавчої та виконавчої влади, працівників органів управлінь освітою, закладів освіти, вчених, громадськості України та інших держав і спрямована на підвищення якості та доступності позашкільної освіти, ефективної діяльності закладів позашкільної освіти у сучасних умовах. Важливим є розгляд і затвердження Стратегії розвитку позашкільної освіти на державному рівні.

проф. Олена Биковська, м. Київ

Доступ до позашкільної освіти недостатній особливо в селах, смт, ОТГ.

Головна проблема – відсутність кадрів для проведення позашкільної роботи.

В умовах вільного відвідування дітьми гуртків принцип фінансування «гроші за дитиною» обмежить доступ до різних гуртків, порушить їх право на всебічний розвиток.

Для педагога основне – допомогти дитині в соціалізації в суспільстві, надати знання, уміння і навички для знаходження себе у швидкозмінному світі.

Змагання – це можливість порівняти себе з іншими, виробити певні риси характеру.

Заклади позашкільної освіти працюють постійно з дітьми з особливими освітніми потребами в індивідуальному порядку. Важливо, що новий Закон України щодо доступу осіб з особливими освітніми потребами, яким внесені зміни до чинних законів у частині роботи з дітьми з особливими освітніми потребами, ліцензування за бажанням, дасть ширші можливості в роботі.

Стратегія розвитку позашкільної освіти – надзвичайно важливий документ. Сьогодні він необхідний як для популяризації позашкільної освіти, так і конкретних дій щодо розвитку позашкілля. Тому його слід прийняти на державному рівні й визначити напрямки та способи фінансування.

Головне – не копіювати сліпо досвід інших країн і проводити зміни та реформи ради самих реформ.

Олег Ковальчук, м. Тернопіль

Одне з важливих питань, яке добровільно, поки що, взяли на себе окремі заклади позашкільної освіти – профільна допрофесійна підготовка та початкове професійне навчання, що само по собі інноваційно.

Маючи реальні напрацювання, відповідне ресурсне забезпечення – програми, матеріально-технічну базу, педагогічні кадри – з цього питання позашкілля може стати справжнім мотиватором для учнів ЗЗСО, ні в якому разі не створюючи конкуренцію академічним профілям.

Сьогодні випускники профільних шкіл та спеціалізованих центрів Рівненського ПДМ можуть не тільки успішно продовжувати навчання майже з 2-3 курсу (умовно) в закладах вищої освіти за обраним профілем, а й працювати, використовуючи на практиці отриманий багаж знань, умінь, навичок і компетенцій.

НУШ, спираючись на це, зможе більш змістовно, демократично й актуально створити сучасний динамічний вектор для учнівської молоді в напрямі не тільки профілізації навчання, а і своєчасного вільного вибору власного мейнстріму. Це реально зекономить ресурси та фінанси, залучені державою і місцевою владою на ці процеси. З цього приводу ми й пропонуємо ввести категорійність для ЗПО, диференціюючи їхні зміст, місію і візію.

І друге, не менш важливе, питання – це процес соціалізації, який проходять вихованці в закладах позашкільної освіти.

Мотивована і достатньо змістовна відповідь Рівненського міського Палацу дітей та молоді за результатами 27-річної діяльності в нашій книзі «Легітимне позашкілля» за заг. ред. І. Первушевської, видавництво «Волинські обереги», 2018.

Сьогодні Рівненський ПДМ – визнаний реальний конкурентоспроможний бренд м. Рівного, відомий як в Україні, так і далеко за межами нашої держави.

Головне наше досягнення – це наші сьогоднішні діти та молодь, а також вже дорослі достойні, авторитетні, конкурентоздатні, вмотивовані, активні громадяни нашої держави, які в дитинстві навчалися у нашому закладі.

Ми не зупинимося і будемо рухатись далі інноваційно, сучасно, брендово, актуально, технологічно і цікаво. Ми потрібні й затребувані. Ми є в Інтернеті – www.pdm.org.ua

Цікавтесь, переконуйтесь, приєднуйтесь, беріть участь в наших проектах!

Ірина Первушевська, м. Рівне

Безумовно, успішна соціалізація дитини є однією із найважливіших цілей діяльності закладу позашкільної освіти.

Участь і перемоги вихованців у фестивалях, виставках, конкурсах, змаганнях надають їм як неоціненний соціальний досвід, підвищують самооцінку, так і сприяють професійному самовизначенню тощо. Ці два компоненти в однаковій мірі є важливими як для учнів, так і педагогів позашкілля.

Щодо популяризації діяльності закладів позашкільної освіти ми приділяємо особливу увагу внутрішньому і зовнішньому PR, постійному висвітленню результатів діяльності на сайті закладу та на сторінках груп у соціальних мережах, особливо у Facebook.

Також, ми вважаємо, що на цей процес позитивно впливає постійна співпраця з батьками, громадськими організаціями та установами, громадськістю міста, району тощо.

У забезпеченні позитивного іміджу закладу позашкільної освіти важливу роль відіграє постійний моніторинг запитів дітей та батьків, їх інтересів і потреб, урахування результатів досліджень у подальшому плануванні діяльності.

Педагогічний колектив Позашкільного навчального закладу

«Центр дитячої та юнацької творчості Шевченківського району» м. Запоріжжя –

Центр творчості на Чарівній

У «Стратегії розвитку позашкільної освіти», розробленою Міжнародною асоціацією позашкільної освіти визначені 5 векторів розвитку позашкільної освіти, де у дорожній карті чітко прописано відповідний зміст діяльності.

Стосовно Вашого тлумачення гуманітарного напряму «оволодівати основами наук діти мають у школі, а не в закладі позашкільної освіти», категорично не згодна. Хоч і позашкільна, але все ж такі освіта! І це стосується усіх напрямів.

Навчальні програми позашкільної освіти основного та вищих рівнів надають вихованцям ті знання, які передбачають допрофесійну підготовку і сприяють професійній самореалізації особистості вихованця. Тому знання, вміння, навички (ЗВН) залишаються як результати освітньої діяльності закладів позашкільної освіти.

Дійсно утопією вважаю вичерпний ваучер!

Доступність кожної дитини до позашкільної освіти стане під загрозою (якщо навіть 2-3 гуртки буде змога дитині відвідувати, то рішення будуть приймати батьки). І їх вибір буде далеко не на користь таких гуртків як «Судномоделювання», «Юний стрілок», хор тощо. Вибір паде на «Юних користувачів ПК», вивчення іноземних мов, відвідування басейну, спортзалу. Як батьків, я їх розумію.

Передбачаю до мене таке питання, що ваучер доречно буде для соціально незахищених родин. Так, але ці категорії можуть бути внесені разом із дітьми з особливими потребами до переліку тих здобувачів позашкільної освіти, яким надаються соціальні послуги. Тоді додаткова компенсація керівнику гуртка повинна йти коштом місцевого або державного бюджетів.

Далі, не всі батьки дуже сумлінні, не всі приділяють належну увагу своїм дітям. Не поодинокі випадки, коли батьки не відразу знали про навчання своєї дитини у ЗПО, я вже не говорю про такий пласт батьків, котрим зовсім байдуже до дитини. Що такі батьки будуть робити з вичерпним ваучером (навіть іменним) може тільки здогадуватися. Ще таке, як бути з тими гуртками, котрі не наберуть належну кількість ваучерів? Закрити? Зробити для інших платними? Перепрофілювати?

Відповідь очевидна. З введенням у позашкільну освіту ваучера, відбудеться зниження мережі гуртків і не в якісну площину.

Фінансування закладів позашкільної освіти, матеріально-технічне забезпечення залишається питанням болісним, але дуже важливим. Низька заробітна плата, особливо молодих педагогів робить галузь освіти непривабливою, а позашкільну освіту ще більш.

Капітальними ремонтами будівель можуть похвалитися, м’яко кажучи, далеко не всі. Тому у питанні фінансового вектора розвитку позашкільної освіти підтримую, що зазначено у Стратегії розвитку позашкільної освіти: «Забезпечення державної субвенції на заробітну плату педагогічним працівникам, а утримання закладів, оплата комунальних послуг, фінансування матеріально-технічної бази – коштом місцевих бюджетів».

Маргарита Молостова, м. Харків

Перш за все, позашкільна освіта – це система, що розвиває та враховує вподобання дітей. Вона здатна вирішити та реалізовувати значну кількість державо необхідних питань: організація вільного часу дітей, розвиток здібностей і інтересів дітей, підготовка їх до подальшої професійної діяльності. Серед них організація художніх колективів, авто-, авіа-, судномодельних клубів тощо.

Окремим у позашкільній освіті є питання соціалізації дітей, їх соціального досвіду, який так необхідний, особливо в епоху інформаційного буму.

При цьому гнучкість та індивідуальність навчання в закладах позашкільної освіти дозволяє соціалізувати дітей, у тому числі дітей з особливими освітніми потребами.

Я. Т., м. Київ

Реформація і модернізація – це головні й невіддільні риси української системи позашкільної освіти. Чому? Найпростіший тест – це порівняння програм навчання 1983 р. видання і сучасних програм позашкільної освіти. Суттєво відрізняється:

- напрями позашкільної освіти, точніше їх кількість та різноспрямованість

- перелік гуртків в напрямах - осучаснені, відповідність соціальному попиту сьогодення;

- вік вихованців – теперішня система позашкільної освіти охоплює усі вікові категорії на відміну від попередньої;

- становлення та розвиток інклюзивної освіти в позашкіллі тощо.

Керуючись цим невеликим переліком, маємо висновок, що система позашкільної освіти є мобільною по своїй суті.

Адже до гуртка і педагога, які не цікаві, дитина, а тепер і доросла людина не прийде.

Саме тому позашкілля завжди було і є живим організмом, що жваво відгукується на нагальні потреби суспільства взагалі, тенденції в освіті та вихованні, соціальний попит громади.

Реалізуючи програму децентралізації влади, ми стикнулись з проблемою функціонування закладів позашкільної освіти в об’єднаних територіальних громадах. На жаль, досить вузький погляд на проблему призвів до виникнення багатьох питань. Адже шляхи, які пропонуються для її вирішення в ОТГ, не прийнятні для багатьох інших закладів системи.

Зокрема, підхід, пов’язаний з ваучеризацією навчального процесу вкрай спірний. Його апробація в країнах Євросоюзу не отримала підтримки з різних причин. Серед них основними є:

- Обмежує право здобувача освіти на гарантовану Конституцією України доступну позашкільну освіту, бо фактично робить платними усі теперішні гуртки та секції. Обмежено доступним з цього переліку стає лише один гурток, частку відвідування якого, отримувач «оплатить» ваучером. Відвідування інших гуртків має бути виключно платним.

- Руйнує побудовану, законодавчо обґрунтовану, ефективно працюючу систему надання платних освітніх послуг закладами освіти. Бо платні послуги, що існували раніше, і які сплачувалися, батьки забажають отримати шляхом вкладення ваучеру. Таким чином «бюджетне» фінансування переміститься до платних на сьогодні гуртків. Гуртки, що працюють за туристсько-краєзнавчим, еколого-натуралістичним, науково-технічним напрямами «продати» ми не зможемо ніколи й ні за яких обставин. Якщо комусь розвиток цих напрямів не потрібен, то як мінімум ми отримаємо просте, але суттєве зменшення охоплення дітей системою.

Стосовно охоплення. За останній час, нам досить часто вказують на недостатній процент охоплення дітей закладами позашкільної освіти. Питання. На анонсований проект ваучеризації заявляють фінансування. Ми пропонуємо набагато простіший і дієвіший шлях. Збільшити фонд оплати праці закладам позашкільної освіти, тобто збільшити кількість педагогічних ставок. Так, одна ставка – це 2-3 навчальні групи, тобто біля 50 вихованців. Збільшення педагогічних ставок – збільшення кількості вихованців у закладах позашкільної освіти.

Дотримуючись цього простого принципу, пропонуємо рішення ситуації для ОТГ. А саме, відповідно до кількості дітей, зареєстрованих в ОТГ забезпечити громади фондом оплати праці. Врахувати показник охоплення позашкільною освітою в закладах позашкільної освіти не менше 60-70% дітей від загальної кількості дітей дошкільного і шкільного віку. Безперечно, ідеальним варіантом було б і забезпечення фінансування «захищених» статей.

Без підпису

Ми працюємо з інклюзії давно. Прийняття нового закону – надзвичайно важливо, що забезпечує правову підтримку навчання дітей з особливими освітніми потребами у закладах позашкільної освіти.

Необхідним також постає питання штатного розпису, який повинен чітко визначити одиниці спеціалістів для інклюзії.

Також потрібні типові програми за різними напрямами інклюзії. Окремо треба передбачити навчання спеціалістів з інклюзії саме для позашкілля.

Ніна Буряк, м.Сєвєродонецьк, Луганська область,

Сєвєродонецький міський Центр дитячої та юнацької творчості

У проекті Порядку організації інклюзивного навчання є незрозумілі для мене фрази:

- забезпечення асистентом педагога, перекладачем жестової мови згідно з висновком ІРЦ про комплексну психолого-педагогічну оцінку розвитку дитини;

Що це таке «асистент педагога»? На сьогодні існує лише затверджена МОН кваліфікаційна характеристика асистента вчителя, зміст якої на 80% не підходить до умов позашкільної освіти. Отже, перед тим, як впроваджувати нову посаду, слід чітко визначити її функції, права, обов’язки та кваліфікаційні вимоги до освіти та характеру підготовки спеціаліста.

Чому в документі йдеться лише про перекладача жестової мови? А вчителі-дефектологи не потрібні? Цікаво, як автори концепції збираються організувати освітній процес в спеціальних групах без тифлопедагога, сурдопедагога, олігофренопедагога?

Л.К., м. Вінниця

У проекті порядку організації інклюзивного навчання в системі позашкільної освіти написано: «Спеціальні групи комплектуються відповідно до особливостей психофізичного розвитку та специфіки пізнавальної діяльності дітей сліпих, глухих, з тяжкими порушеннями мовлення, у тому числі з дислексією, розладами спектра аутизму, іншими складними порушеннями розвитку (порушеннями слуху, зору, опорно-рухового апарату в поєднанні з інтелектуальними порушеннями чи затримкою психічного розвитку) або тих, що пересуваються на візках. Гранична наповнюваність спеціальних груп в системі позашкільної освіти не може перевищувати 12 осіб».

З власного досвіду роботи в спеціальній школі та в спеціальному класі ЗНЗ можу з упевненістю стверджувати, що успішною і результативною робота такої групи не буде без постійної допомоги спеціалістів з дефектології (сурдо-, лого-, тифло- та олігофренопедагогів). У цьому «порядку», на жаль, вони жодним словом не згадуються.

Залучення ж «перекладача жестової мови» виглядає фантастикою, оскільки таких спеціалістів у містах дуже мало, а в сільській місцевості вони, як правило, зовсім відсутні.

С. Деркач, м. Кропивницький

Заклад позашкільної освіти – територія добрих справ.

Час спонукає нас по-іншому подивитися на дітей з психофізичними вадами, що оточують нас у повсякденному житті і яких, на превеликий жаль, стає все більше. Кожна людина, незалежно від стану здоров’я, наявності фізичної чи інтелектуальної вади, має право на освіту, якість якої не буде нижчою за якість освіти здорових дітей. Цей принцип, покладений в основу організації інклюзивного навчання дітей з особливими потребами, став визначним і в роботі педагогічного колективу Центру. Інклюзивна освіта в позашкіллі підкреслює необхідність досягнення забезпечення рівних прав дітей-інвалідів, їх соціалізації та дарує позитивні емоції та гарний настрій.

Протягом 20 років Білгород-Дністровський комунальний заклад «Міський Центр дитячої творчості» організовує та проводить традиційні концертно-розважальні програми для дітей з особливими потребами до Міжнародного дня інвалідів «Всі ми діти твої, Україно» в рамках благодійної акції «Діти – дітям».

Для сонячних дітей педагогічний колектив Центру організував та провів «VmesteFest»  фестиваль творчості дітей з особливими потребами. Такий незвичайний фестиваль дитячої творчості став дійсно святом, у якому взяли участь особливі діти нашого міста.

У міському Центрі дитячої творчості працює гурток декоративно-прикладної творчості «Особлива майстерня» для дітей з особливими потребами, їх братиків і сестричок. На гурткових заняттях юні митці працюють з природним матеріалом; вивчають навколишній світ; розвивають дрібну моторику; розкривають особисті творчі здібності за допомогою логоритміки, психогімнастики, руханок та ігор, спілкування та взаєморозуміння.

З 2009 р. педколектив Центру номінує особливих дітей на нагородження стипендією міського голови за творчі досягнення в номінації «Особлива дитина». Так стипендію строком на рік отримало дев’ять дітей.

Для батьків особливих дітей з метою обміну особистим досвідом та ефективного спілкування організовано роботу клубу «Разом ми – сила». Зустрічі, тренінги, чаювання – це форми роботи, які допомагають знайти відповіді на питання, вихід зі складної ситуації та просто поспілкуватися.

Наші особливі діти неодноразово зустрічалися з дуже позитивною людиною з відкритим серцем, чемпіоном світу з боксу, нашим земляком Василем Ломаченко. Дуже творчо та креативно відбулися літня та осіння фотосесія для дітей з особливими потребами Дивовижні здібності особливі діти демонструють на конкурсах «Міс-Снігуронька» тощо. А декоративно-ужиткові роботи прикрашають виставки «Благодійних вернісажів».

Педагогічний колектив Центру дитячої творчості міста Білгорода-Дністровського розуміє необхідність продовжити розпочату роботу. Поруч живуть діти з обмеженими можливостями, які потребують особливої уваги і яким ми повинні допомогти відчути себе рівними серед здорових співгромадян. Тож керівники гуртків та вихованці Центру дитячої творчості міста Білгорода-Дністровського дарують їм тепло своїх сердець та радість спілкування.

Дуже важливо, що розробляється нормативно-правова база навчання дітей з особливими освітніми потребами у закладах позашкільної освіти.

Наталія Цвікова, заступник директора з навчально-виховної роботи

Білгород-Дністровського комунального закладу «Міський Центр дитячої творчості» Одеської області, голова Одеського відділення Міжнародної асоціації позашкільної освіти

ВИСНОВКИ ТА РЕКОМЕНДАЦІЇ

На сьогодні залишаються нерозв’язаними такі проблеми:

- недостатній рівень забезпечення рівного доступу громадян України до позашкільної освіти, закладів позашкільної освіти;

- недотримання органами місцевого самоврядування Законів України «Про освіту», «Про позашкільну освіту», «Про місцеве самоврядування в Україні» у частині збереження і розширення мережі закладів позашкільної освіти;

- скорочення кількості гуртків, груп та інших творчих об’єднань, а відтак і обмеження доступності до позашкільної освіти дітей, які навчаються у закладах позашкільної освіти;

- відсутність системи підготовки та підвищення кваліфікації педагогічних працівників закладів позашкільної освіти;

- незадовільне матеріально-технічне забезпечення закладів позашкільної освіти, особливо у районній і сільській місцевості.

Міністерству освіти і науки України, органам місцевого самоврядування в умовах реформування системи вітчизняної освіти, децентралізації та суспільних викликів:

У напрямі організаційно-правового забезпечення позашкільної освіти:

- забезпечення функціонування позашкільної освіти та створення умов для діяльності закладів позашкільної освіти як центрів освітньої, соціокультурної та громадянської діяльності в ОТГ, селищі, районі, місті, області;

- створення умов для підвищення рівня охоплення позашкільною освітою, забезпечення рівного доступу до якісної позашкільної освіти, у тому числі у сільській місцевості, осіб з особливими потребами;

- звернути увагу на особисту відповідальність керівників місцевих органів виконавчої влади та освіти всіх рівнів щодо дотримання положень Закону України «Про позашкільну освіту», і, насамперед, збереження і розширення мережі гуртків, груп та інших творчих об’єднань закладів позашкільної освіти, зокрема, районної та міської ланок, без права їх перепрофілювання, перепідпорядкування, злиття, закриття;

- сприяти розробленню та упровадженню регіональних комплексних програм розвитку позашкільної освіти з удосконалення освітньої діяльності й зміцнення матеріально-технічної бази закладів позашкільної освіти шляхом поліпшення їхнього ресурсного забезпечення шляхом збільшення відрахувань з місцевих бюджетів;

- забезпечення моніторингу якості позашкільної освіти, діяльності закладів позашкільної освіти, підготовка Державною службою статистики України статистичного збірника «Позашкільна освіта»;

- запровадження у рамках сфери знань 01 Освіта/Педагогіка спеціальності 011 Освітні, педагогічні науки освітніх програм з позашкільної освіти та окремої спеціальності 018 Позашкільна освіта;

- розроблення механізмів підтримки молодих педагогів у закладах позашкільної освіти та випускників закладів вищої педагогічної освіти в системі позашкільної освіти;

- Внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2002 р. № 1298 «Про оплату праці працівників на основі Єдиної тарифної сітки розрядів і коефіцієнтів з оплати праці працівників установ, закладів та організацій окремих галузей бюджетної сфери» щодо просування оплати праці педагогічних працівників закладів позашкільної освіти на 1–2 тарифні розряди Єдиної тарифної сітки;

- розширення співпраці закладів позашкільної освіти із закладами дошкільної, повної загальної середньої, професійної (професійно-технічної) та вищої освіти;

- забезпечення державної субвенції на позашкільну освіту, передбачену статтею 78 Закону України «Про освіту» у частині заробітної плати педагогічним працівникам, а утримання закладів, оплата комунальних послуг, фінансування матеріально-технічної бази – коштом місцевих бюджетів;

- забезпечення розвитку матеріально-технічної бази закладів позашкільної освіти за кошти засновника, державного та/або місцевих бюджетів, батьків, платних послуг, що можуть надаватися закладами освіти, з інших джерел, не заборонених законодавством;

- створення умов для консолідації зусиль зацікавлених державних структур, громадських організацій, бізнес-спільноти для розвитку позашкільної освіти в регіоні;

- забезпечити розвиток інфраструктури закладів позашкільної освіти, зокрема, шляхом забезпечення їх інвестиційної привабливості;

- розробка та апробація моделей співпраці органів державної влади та органів місцевого самоврядування з громадськими об’єднаннями, установами та організаціями щодо розвитку позашкільної освіти в умовах децентралізації, її управління та фінансово-економічного і матеріально-технічного забезпечення.

У напрямі науково-методичного забезпечення позашкільної освіти:

- забезпечити підтримку єдиного інформаційного простору позашкільної освіти;

- актуалізувати науковий і методичний супровід позашкільної освіти, сприяти розробленню, публікації й впровадженню сучасного науково-теоретичного та якісного програмно-методичного забезпечення позашкільної освіти;

- сприяти розробленню програмно-методичного забезпечення позашкільного освітнього процесу: різнорівневих, диференційованих та варіативних програм, посібників, які допоможуть дитині, підлітку усвідомити свої можливості, опанувати загальнолюдські цінності, професійно самовизначитися;

- запровадження у закладах вищої педагогічної освіти дисципліни «Педагогіка позашкільної освіти»;

- розвиток і підтримка інноваційних педагогічних технологій, дослідницько-експериментальної роботи, педагогічного проектування, спрямованих на розробку сучасної моделі закладу позашкільної освіти;

- висвітлення проблемних питань позашкільної освіти у засобах масової інформації, які сприятимуть подальшому підвищенню її престижу та ролі у системі освіти України;

- розвиток профільного та інклюзивного навчання у закладах позашкільної освіти;

- створення системи підвищення професійної компетентності педагогів із новітніх форм, технологій організації освітнього процесу, опановування основами педагогічного менеджменту, що дозволяє більшості педагогів працювати на рівні педагога-менеджера;

- створення оптимальних умов для розвитку особистості кожного учня, реалізації його творчих здібностей, підвищення його самореалізації та самооцінки шляхом впровадження інноваційних форм навчання та виховання учнів на основі компетентнісного підходу з урахуванням пізнавальної, практичної, творчої та соціальної компетентностей.

У напрямі впровадження інклюзивного навчання у закладах позашкільної освіти:

- у проекті Порядку організації інклюзивного навчання в системі позашкільної освіти вживаються паралельно два терміни: «асистент вчителя» та «асистент педагога». Потрібно розтлумачити значення кожного або зупинитися на одному, чітко визначивши його функції;

- розтлумачити пункт «Забезпечення безперешкодного доступу до будівель, споруд і приміщень шляхом розумного пристосування інфраструктури системи позашкільної освіти» – визначити, що саме мається на увазі під «розумним пристосуванням»?

- потрібно зазначити технологію залучення до закладу позашкільної освіти цих фахівців (ввести до штатного розкладу або визначити шляхи їх роботи на засадах сумісництва);

- внести зміни до Постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження переліку посад педагогічних та науково-педагогічних працівників» від 14.06.2000 р. № 963 та наказу Міністерства освіти і науки України «Про затвердження Типових штатних нормативів позашкільних навчальних закладів» від 31.10.2012 р. № 1230 у частині введення посади педагогічного працівника «асистент педагога»;

- розглянути питання про залучення до освітнього процесу в спеціальних та інклюзивних групах закладів позашкільної освіти вчителів-дефектологів (логопедів, тифлопедагогів, сурдопедагогів, олігофренопедагогів).

Модератори круглого столу: Олена Биковська, Віктор Громовий, Олександр Жосан

АНАЛІТИЧНИЙ ЗВІТ ПРО КРУГЛИЙ СТІЛ «ДОСТУПНІСТЬ ПОЗАШКІЛЬНОЇ ОСВІТИ ЯК НЕОБХІДНА УМОВА РОЗВИТКУ ЗДІБНОСТЕЙ ДІТЕЙ»
АНАЛІТИЧНИЙ ЗВІТ ПРО КРУГЛИЙ СТІЛ «ДОСТУПНІСТЬ ПОЗАШКІЛЬНОЇ ОСВІТИ ЯК НЕОБХІДНА УМОВА РОЗВИТКУ ЗДІБНОСТЕЙ ДІТЕЙ»

Позашкільна освіта є невіддільним складником системи освіти України.

Місія позашкільної освіти полягає у розвитку здібностей дітей та молоді у сфері освіти, науки, культури, фізичної культури і спорту, технічної та іншої творчості, здобуття ними первинних професійних знань, вмінь і навичок, необхідних для їх соціалізації, подальшої самореалізації та/або професійної діяльності.

09.08.2018 р. у Міністерстві освіти і науки України була презентована Стратегія розвитку позашкільної освіти. Метою Стратегії є підвищення якості та доступності позашкільної освіти, розширення функцій закладу позашкільної освіти в адміністративно-територіальній одиниці як центру освітньої, соціокультурної та громадянської діяльності з урахуванням навчання впродовж життя.

Стратегія розвитку позашкільної освіти – документ, розроблений Міжнародною асоціацією позашкільної освіти спільно із залученням представників органів законодавчої та виконавчої влади, працівників органів управлінь освітою, закладів освіти, вчених, громадськості України та інших держав, які займаються питаннями позашкільної освіти.

Зараз МОН здійснюється робота щодо підготовки нормативно-правових актів у сфері позашкільної освіти (Типової освітньої програми закладу позашкільної освіти, проекту Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про позашкільну освіту», проекту Порядку організації інклюзивного навчання в системі позашкільної освіти тощо).

З огляду на це, пропонуємо для обговорення такі питання:

- Чи достатньо забезпечено рівний доступ до позашкільної освіти дітей та молоді з різних верств населення у різних регіонах?

- Чи вплинуть передбачені МОН зміни на стан організації дозвілля дітей і молоді та рівень злочинності серед неповнолітніх?

- Що головне для педагогів позашкільної освіти: перемоги вихованців на конкурсах чи сприяння їх максимальній соціалізації?

- Інклюзія в позашкіллі: утопія чи реальна перспектива?

- Як посилити популяризацію позашкільної освіти, діяльності закладів позашкільної освіти на рівні держави, області, міста, ОТГ?

Подаємо огляд думок учасників круглого столу.

У сучасних умовах доступність і якість освіти, у тому числі позашкільної є основними показниками ефективності освітньої системи будь-якої держави.

Доступність або рівний доступ до освіти визначає, що незалежно від того де народилася дитина – у великому місті чи маленькому містечку або селі – вона має право на позашкільну освіту, навчання у закладах позашкільної освіти.

Ця законодавча норма відповідно до Конституції України та інших законодавчих актів України та міжнародних документів є надзвичайно важлива. Адже з одного боку забезпечується рівність прав і можливостей для дитини щодо повної реалізації її здібностей, талантів, всебічного розвитку, з іншого – відзначається рівень участі держави у формуванні людського капіталу.

Як результат, в Україні забезпечення рівного доступу освіти, у тому числі позашкільної є одним із пріоритетних напрямів державної освітньої політики.

Одним з основних індикаторів, що характеризують доступність позашкільної освіти є показник охоплення дітей позашкільною освітою у закладах позашкільної освіти від загальної кількості дітей дошкільного і шкільного віку.

На жаль, ситуація щодо доступності до позашкільної освіти в Україні є нерівномірною.

Згідно з даними Міністерства освіти і науки України станом на 01.01.2018 р. у системі освіти функціонувало 1379 закладів позашкільної освіти, з яких 17 державних, 1348 комунальних і 14 приватних.

При цьому, тільки 97 закладів позашкільної освіти, а це 7% від загальної кількості закладів позашкільної освіти системи освіти знаходиться у сільській місцевості. Водночас позитивним є те, що у порівнянні з 2017 р. їх стало на 7 закладів більше.

Щодо доступності позашкільної освіти, слід зазначити, що у закладах позашкільної освіти за даними МОН України навчається майже 1 млн 240 тис. дітей, що у середньому становить близько 40% від загальної чисельності дітей шкільного віку.

При цьому дівчат у закладах позашкільної освіти – 61%, хлопців відповідно – 39%, тобто є гендерний дисбаланс.

За даними МОН України функціонує 76,3 тис. гуртків, груп та інших творчих об’єднань за різними напрямами позашкільної освіти. Серед них основними є: художньо-естетичний, науково-технічний, еколого-натуралістичний, туристсько-краєзнавчий, фізкультурно-спортивний та ін.

Дані МОН України свідчать, щороку закладами позашкільної освіти системи освіти проводиться майже 93 тис. різноманітних організаційно-масових заходів, до участі в яких залучається понад 70 % дітей шкільного віку.

Важливу роль заклади позашкільної освіти відіграють у навчанні дітей з особливими освітніми потребами й соціально незахищеними категоріями. Так, за даними МОН України у 2018 р. позашкільною освітою було охоплено 9,4 тис. дітей з особливими освітніми потребами; 9,3 тис. дітей з-поміж дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування; 47,6 тис. дітей із малозабезпечених сімей.

Таким чином, рівний доступ до позашкільної освіти дітей та молоді з різних верств населення у різних регіонах є важливим питання державної освітньої політики. Водночас у забезпеченні доступності позашкільної освіти існує дисбаланс, який найбільше представлено в охопленні дітей позашкільною освітою у закладах позашкільної освіти у міській і сільській місцевості та в гендерному аспекті, тобто відсотках охоплення дівчаток і хлопчиків.

На наш погляд, це, перш за все, пов’язано з недостатнім фінансування позашкільної освіти, особливо у сільській місцевості. По друге, на місцях не завжди є широке інформування громадськості про функціонування закладів позашкільної освіти й співпраця закладів позашкільної освіти із закладами дошкільної, загальної середньої, професійної (професійно-технічної) освіти. По третє, не завжди є відповідальне ставлення місцевої влади щодо створення умов до здобуття позашкільної освіти дітьми у закладах позашкільної освіти.

Стратегія розвитку позашкільної освіти, підготовлена у 2018 р. Міжнародною асоціацією позашкільної освіти із залученням представників органів законодавчої та виконавчої влади, працівників органів управлінь освітою, закладів освіти, вчених, громадськості України та інших держав і спрямована на підвищення якості та доступності позашкільної освіти, ефективної діяльності закладів позашкільної освіти у сучасних умовах. Важливим є розгляд і затвердження Стратегії розвитку позашкільної освіти на державному рівні.

проф. Олена Биковська, м. Київ

Доступ до позашкільної освіти недостатній особливо в селах, смт, ОТГ.

Головна проблема – відсутність кадрів для проведення позашкільної роботи.

В умовах вільного відвідування дітьми гуртків принцип фінансування «гроші за дитиною» обмежить доступ до різних гуртків, порушить їх право на всебічний розвиток.

Для педагога основне – допомогти дитині в соціалізації в суспільстві, надати знання, уміння і навички для знаходження себе у швидкозмінному світі.

Змагання – це можливість порівняти себе з іншими, виробити певні риси характеру.

Заклади позашкільної освіти працюють постійно з дітьми з особливими освітніми потребами в індивідуальному порядку. Важливо, що новий Закон України щодо доступу осіб з особливими освітніми потребами, яким внесені зміни до чинних законів у частині роботи з дітьми з особливими освітніми потребами, ліцензування за бажанням, дасть ширші можливості в роботі.

Стратегія розвитку позашкільної освіти – надзвичайно важливий документ. Сьогодні він необхідний як для популяризації позашкільної освіти, так і конкретних дій щодо розвитку позашкілля. Тому його слід прийняти на державному рівні й визначити напрямки та способи фінансування.

Головне – не копіювати сліпо досвід інших країн і проводити зміни та реформи ради самих реформ.

Олег Ковальчук, м. Тернопіль

Одне з важливих питань, яке добровільно, поки що, взяли на себе окремі заклади позашкільної освіти – профільна допрофесійна підготовка та початкове професійне навчання, що само по собі інноваційно.

Маючи реальні напрацювання, відповідне ресурсне забезпечення – програми, матеріально-технічну базу, педагогічні кадри – з цього питання позашкілля може стати справжнім мотиватором для учнів ЗЗСО, ні в якому разі не створюючи конкуренцію академічним профілям.

Сьогодні випускники профільних шкіл та спеціалізованих центрів Рівненського ПДМ можуть не тільки успішно продовжувати навчання майже з 2-3 курсу (умовно) в закладах вищої освіти за обраним профілем, а й працювати, використовуючи на практиці отриманий багаж знань, умінь, навичок і компетенцій.

НУШ, спираючись на це, зможе більш змістовно, демократично й актуально створити сучасний динамічний вектор для учнівської молоді в напрямі не тільки профілізації навчання, а і своєчасного вільного вибору власного мейнстріму. Це реально зекономить ресурси та фінанси, залучені державою і місцевою владою на ці процеси. З цього приводу ми й пропонуємо ввести категорійність для ЗПО, диференціюючи їхні зміст, місію і візію.

І друге, не менш важливе, питання – це процес соціалізації, який проходять вихованці в закладах позашкільної освіти.

Мотивована і достатньо змістовна відповідь Рівненського міського Палацу дітей та молоді за результатами 27-річної діяльності в нашій книзі «Легітимне позашкілля» за заг. ред. І. Первушевської, видавництво «Волинські обереги», 2018.

Сьогодні Рівненський ПДМ – визнаний реальний конкурентоспроможний бренд м. Рівного, відомий як в Україні, так і далеко за межами нашої держави.

Головне наше досягнення – це наші сьогоднішні діти та молодь, а також вже дорослі достойні, авторитетні, конкурентоздатні, вмотивовані, активні громадяни нашої держави, які в дитинстві навчалися у нашому закладі.

Ми не зупинимося і будемо рухатись далі інноваційно, сучасно, брендово, актуально, технологічно і цікаво. Ми потрібні й затребувані. Ми є в Інтернеті – www.pdm.org.ua

Цікавтесь, переконуйтесь, приєднуйтесь, беріть участь в наших проектах!

Ірина Первушевська, м. Рівне

Безумовно, успішна соціалізація дитини є однією із найважливіших цілей діяльності закладу позашкільної освіти.

Участь і перемоги вихованців у фестивалях, виставках, конкурсах, змаганнях надають їм як неоціненний соціальний досвід, підвищують самооцінку, так і сприяють професійному самовизначенню тощо. Ці два компоненти в однаковій мірі є важливими як для учнів, так і педагогів позашкілля.

Щодо популяризації діяльності закладів позашкільної освіти ми приділяємо особливу увагу внутрішньому і зовнішньому PR, постійному висвітленню результатів діяльності на сайті закладу та на сторінках груп у соціальних мережах, особливо у Facebook.

Також, ми вважаємо, що на цей процес позитивно впливає постійна співпраця з батьками, громадськими організаціями та установами, громадськістю міста, району тощо.

У забезпеченні позитивного іміджу закладу позашкільної освіти важливу роль відіграє постійний моніторинг запитів дітей та батьків, їх інтересів і потреб, урахування результатів досліджень у подальшому плануванні діяльності.

Педагогічний колектив Позашкільного навчального закладу

«Центр дитячої та юнацької творчості Шевченківського району» м. Запоріжжя –

Центр творчості на Чарівній

У «Стратегії розвитку позашкільної освіти», розробленою Міжнародною асоціацією позашкільної освіти визначені 5 векторів розвитку позашкільної освіти, де у дорожній карті чітко прописано відповідний зміст діяльності.

Стосовно Вашого тлумачення гуманітарного напряму «оволодівати основами наук діти мають у школі, а не в закладі позашкільної освіти», категорично не згодна. Хоч і позашкільна, але все ж такі освіта! І це стосується усіх напрямів.

Навчальні програми позашкільної освіти основного та вищих рівнів надають вихованцям ті знання, які передбачають допрофесійну підготовку і сприяють професійній самореалізації особистості вихованця. Тому знання, вміння, навички (ЗВН) залишаються як результати освітньої діяльності закладів позашкільної освіти.

Дійсно утопією вважаю вичерпний ваучер!

Доступність кожної дитини до позашкільної освіти стане під загрозою (якщо навіть 2-3 гуртки буде змога дитині відвідувати, то рішення будуть приймати батьки). І їх вибір буде далеко не на користь таких гуртків як «Судномоделювання», «Юний стрілок», хор тощо. Вибір паде на «Юних користувачів ПК», вивчення іноземних мов, відвідування басейну, спортзалу. Як батьків, я їх розумію.

Передбачаю до мене таке питання, що ваучер доречно буде для соціально незахищених родин. Так, але ці категорії можуть бути внесені разом із дітьми з особливими потребами до переліку тих здобувачів позашкільної освіти, яким надаються соціальні послуги. Тоді додаткова компенсація керівнику гуртка повинна йти коштом місцевого або державного бюджетів.

Далі, не всі батьки дуже сумлінні, не всі приділяють належну увагу своїм дітям. Не поодинокі випадки, коли батьки не відразу знали про навчання своєї дитини у ЗПО, я вже не говорю про такий пласт батьків, котрим зовсім байдуже до дитини. Що такі батьки будуть робити з вичерпним ваучером (навіть іменним) може тільки здогадуватися. Ще таке, як бути з тими гуртками, котрі не наберуть належну кількість ваучерів? Закрити? Зробити для інших платними? Перепрофілювати?

Відповідь очевидна. З введенням у позашкільну освіту ваучера, відбудеться зниження мережі гуртків і не в якісну площину.

Фінансування закладів позашкільної освіти, матеріально-технічне забезпечення залишається питанням болісним, але дуже важливим. Низька заробітна плата, особливо молодих педагогів робить галузь освіти непривабливою, а позашкільну освіту ще більш.

Капітальними ремонтами будівель можуть похвалитися, м’яко кажучи, далеко не всі. Тому у питанні фінансового вектора розвитку позашкільної освіти підтримую, що зазначено у Стратегії розвитку позашкільної освіти: «Забезпечення державної субвенції на заробітну плату педагогічним працівникам, а утримання закладів, оплата комунальних послуг, фінансування матеріально-технічної бази – коштом місцевих бюджетів».

Маргарита Молостова, м. Харків

Перш за все, позашкільна освіта – це система, що розвиває та враховує вподобання дітей. Вона здатна вирішити та реалізовувати значну кількість державо необхідних питань: організація вільного часу дітей, розвиток здібностей і інтересів дітей, підготовка їх до подальшої професійної діяльності. Серед них організація художніх колективів, авто-, авіа-, судномодельних клубів тощо.

Окремим у позашкільній освіті є питання соціалізації дітей, їх соціального досвіду, який так необхідний, особливо в епоху інформаційного буму.

При цьому гнучкість та індивідуальність навчання в закладах позашкільної освіти дозволяє соціалізувати дітей, у тому числі дітей з особливими освітніми потребами.

Я. Т., м. Київ

Реформація і модернізація – це головні й невіддільні риси української системи позашкільної освіти. Чому? Найпростіший тест – це порівняння програм навчання 1983 р. видання і сучасних програм позашкільної освіти. Суттєво відрізняється:

- напрями позашкільної освіти, точніше їх кількість та різноспрямованість

- перелік гуртків в напрямах - осучаснені, відповідність соціальному попиту сьогодення;

- вік вихованців – теперішня система позашкільної освіти охоплює усі вікові категорії на відміну від попередньої;

- становлення та розвиток інклюзивної освіти в позашкіллі тощо.

Керуючись цим невеликим переліком, маємо висновок, що система позашкільної освіти є мобільною по своїй суті.

Адже до гуртка і педагога, які не цікаві, дитина, а тепер і доросла людина не прийде.

Саме тому позашкілля завжди було і є живим організмом, що жваво відгукується на нагальні потреби суспільства взагалі, тенденції в освіті та вихованні, соціальний попит громади.

Реалізуючи програму децентралізації влади, ми стикнулись з проблемою функціонування закладів позашкільної освіти в об’єднаних територіальних громадах. На жаль, досить вузький погляд на проблему призвів до виникнення багатьох питань. Адже шляхи, які пропонуються для її вирішення в ОТГ, не прийнятні для багатьох інших закладів системи.

Зокрема, підхід, пов’язаний з ваучеризацією навчального процесу вкрай спірний. Його апробація в країнах Євросоюзу не отримала підтримки з різних причин. Серед них основними є:

- Обмежує право здобувача освіти на гарантовану Конституцією України доступну позашкільну освіту, бо фактично робить платними усі теперішні гуртки та секції. Обмежено доступним з цього переліку стає лише один гурток, частку відвідування якого, отримувач «оплатить» ваучером. Відвідування інших гуртків має бути виключно платним.

- Руйнує побудовану, законодавчо обґрунтовану, ефективно працюючу систему надання платних освітніх послуг закладами освіти. Бо платні послуги, що існували раніше, і які сплачувалися, батьки забажають отримати шляхом вкладення ваучеру. Таким чином «бюджетне» фінансування переміститься до платних на сьогодні гуртків. Гуртки, що працюють за туристсько-краєзнавчим, еколого-натуралістичним, науково-технічним напрямами «продати» ми не зможемо ніколи й ні за яких обставин. Якщо комусь розвиток цих напрямів не потрібен, то як мінімум ми отримаємо просте, але суттєве зменшення охоплення дітей системою.

Стосовно охоплення. За останній час, нам досить часто вказують на недостатній процент охоплення дітей закладами позашкільної освіти. Питання. На анонсований проект ваучеризації заявляють фінансування. Ми пропонуємо набагато простіший і дієвіший шлях. Збільшити фонд оплати праці закладам позашкільної освіти, тобто збільшити кількість педагогічних ставок. Так, одна ставка – це 2-3 навчальні групи, тобто біля 50 вихованців. Збільшення педагогічних ставок – збільшення кількості вихованців у закладах позашкільної освіти.

Дотримуючись цього простого принципу, пропонуємо рішення ситуації для ОТГ. А саме, відповідно до кількості дітей, зареєстрованих в ОТГ забезпечити громади фондом оплати праці. Врахувати показник охоплення позашкільною освітою в закладах позашкільної освіти не менше 60-70% дітей від загальної кількості дітей дошкільного і шкільного віку. Безперечно, ідеальним варіантом було б і забезпечення фінансування «захищених» статей.

Без підпису

Ми працюємо з інклюзії давно. Прийняття нового закону – надзвичайно важливо, що забезпечує правову підтримку навчання дітей з особливими освітніми потребами у закладах позашкільної освіти.

Необхідним також постає питання штатного розпису, який повинен чітко визначити одиниці спеціалістів для інклюзії.

Також потрібні типові програми за різними напрямами інклюзії. Окремо треба передбачити навчання спеціалістів з інклюзії саме для позашкілля.

Ніна Буряк, м.Сєвєродонецьк, Луганська область,

Сєвєродонецький міський Центр дитячої та юнацької творчості

У проекті Порядку організації інклюзивного навчання є незрозумілі для мене фрази:

- забезпечення асистентом педагога, перекладачем жестової мови згідно з висновком ІРЦ про комплексну психолого-педагогічну оцінку розвитку дитини;

Що це таке «асистент педагога»? На сьогодні існує лише затверджена МОН кваліфікаційна характеристика асистента вчителя, зміст якої на 80% не підходить до умов позашкільної освіти. Отже, перед тим, як впроваджувати нову посаду, слід чітко визначити її функції, права, обов’язки та кваліфікаційні вимоги до освіти та характеру підготовки спеціаліста.

Чому в документі йдеться лише про перекладача жестової мови? А вчителі-дефектологи не потрібні? Цікаво, як автори концепції збираються організувати освітній процес в спеціальних групах без тифлопедагога, сурдопедагога, олігофренопедагога?

Л.К., м. Вінниця

У проекті порядку організації інклюзивного навчання в системі позашкільної освіти написано: «Спеціальні групи комплектуються відповідно до особливостей психофізичного розвитку та специфіки пізнавальної діяльності дітей сліпих, глухих, з тяжкими порушеннями мовлення, у тому числі з дислексією, розладами спектра аутизму, іншими складними порушеннями розвитку (порушеннями слуху, зору, опорно-рухового апарату в поєднанні з інтелектуальними порушеннями чи затримкою психічного розвитку) або тих, що пересуваються на візках. Гранична наповнюваність спеціальних груп в системі позашкільної освіти не може перевищувати 12 осіб».

З власного досвіду роботи в спеціальній школі та в спеціальному класі ЗНЗ можу з упевненістю стверджувати, що успішною і результативною робота такої групи не буде без постійної допомоги спеціалістів з дефектології (сурдо-, лого-, тифло- та олігофренопедагогів). У цьому «порядку», на жаль, вони жодним словом не згадуються.

Залучення ж «перекладача жестової мови» виглядає фантастикою, оскільки таких спеціалістів у містах дуже мало, а в сільській місцевості вони, як правило, зовсім відсутні.

С. Деркач, м. Кропивницький

Заклад позашкільної освіти – територія добрих справ.

Час спонукає нас по-іншому подивитися на дітей з психофізичними вадами, що оточують нас у повсякденному житті і яких, на превеликий жаль, стає все більше. Кожна людина, незалежно від стану здоров’я, наявності фізичної чи інтелектуальної вади, має право на освіту, якість якої не буде нижчою за якість освіти здорових дітей. Цей принцип, покладений в основу організації інклюзивного навчання дітей з особливими потребами, став визначним і в роботі педагогічного колективу Центру. Інклюзивна освіта в позашкіллі підкреслює необхідність досягнення забезпечення рівних прав дітей-інвалідів, їх соціалізації та дарує позитивні емоції та гарний настрій.

Протягом 20 років Білгород-Дністровський комунальний заклад «Міський Центр дитячої творчості» організовує та проводить традиційні концертно-розважальні програми для дітей з особливими потребами до Міжнародного дня інвалідів «Всі ми діти твої, Україно» в рамках благодійної акції «Діти – дітям».

Для сонячних дітей педагогічний колектив Центру організував та провів «VmesteFest»  фестиваль творчості дітей з особливими потребами. Такий незвичайний фестиваль дитячої творчості став дійсно святом, у якому взяли участь особливі діти нашого міста.

У міському Центрі дитячої творчості працює гурток декоративно-прикладної творчості «Особлива майстерня» для дітей з особливими потребами, їх братиків і сестричок. На гурткових заняттях юні митці працюють з природним матеріалом; вивчають навколишній світ; розвивають дрібну моторику; розкривають особисті творчі здібності за допомогою логоритміки, психогімнастики, руханок та ігор, спілкування та взаєморозуміння.

З 2009 р. педколектив Центру номінує особливих дітей на нагородження стипендією міського голови за творчі досягнення в номінації «Особлива дитина». Так стипендію строком на рік отримало дев’ять дітей.

Для батьків особливих дітей з метою обміну особистим досвідом та ефективного спілкування організовано роботу клубу «Разом ми – сила». Зустрічі, тренінги, чаювання – це форми роботи, які допомагають знайти відповіді на питання, вихід зі складної ситуації та просто поспілкуватися.

Наші особливі діти неодноразово зустрічалися з дуже позитивною людиною з відкритим серцем, чемпіоном світу з боксу, нашим земляком Василем Ломаченко. Дуже творчо та креативно відбулися літня та осіння фотосесія для дітей з особливими потребами Дивовижні здібності особливі діти демонструють на конкурсах «Міс-Снігуронька» тощо. А декоративно-ужиткові роботи прикрашають виставки «Благодійних вернісажів».

Педагогічний колектив Центру дитячої творчості міста Білгорода-Дністровського розуміє необхідність продовжити розпочату роботу. Поруч живуть діти з обмеженими можливостями, які потребують особливої уваги і яким ми повинні допомогти відчути себе рівними серед здорових співгромадян. Тож керівники гуртків та вихованці Центру дитячої творчості міста Білгорода-Дністровського дарують їм тепло своїх сердець та радість спілкування.

Дуже важливо, що розробляється нормативно-правова база навчання дітей з особливими освітніми потребами у закладах позашкільної освіти.

Наталія Цвікова, заступник директора з навчально-виховної роботи

Білгород-Дністровського комунального закладу «Міський Центр дитячої творчості» Одеської області, голова Одеського відділення Міжнародної асоціації позашкільної освіти

ВИСНОВКИ ТА РЕКОМЕНДАЦІЇ

На сьогодні залишаються нерозв’язаними такі проблеми:

- недостатній рівень забезпечення рівного доступу громадян України до позашкільної освіти, закладів позашкільної освіти;

- недотримання органами місцевого самоврядування Законів України «Про освіту», «Про позашкільну освіту», «Про місцеве самоврядування в Україні» у частині збереження і розширення мережі закладів позашкільної освіти;

- скорочення кількості гуртків, груп та інших творчих об’єднань, а відтак і обмеження доступності до позашкільної освіти дітей, які навчаються у закладах позашкільної освіти;

- відсутність системи підготовки та підвищення кваліфікації педагогічних працівників закладів позашкільної освіти;

- незадовільне матеріально-технічне забезпечення закладів позашкільної освіти, особливо у районній і сільській місцевості.

Міністерству освіти і науки України, органам місцевого самоврядування в умовах реформування системи вітчизняної освіти, децентралізації та суспільних викликів:

У напрямі організаційно-правового забезпечення позашкільної освіти:

- забезпечення функціонування позашкільної освіти та створення умов для діяльності закладів позашкільної освіти як центрів освітньої, соціокультурної та громадянської діяльності в ОТГ, селищі, районі, місті, області;

- створення умов для підвищення рівня охоплення позашкільною освітою, забезпечення рівного доступу до якісної позашкільної освіти, у тому числі у сільській місцевості, осіб з особливими потребами;

- звернути увагу на особисту відповідальність керівників місцевих органів виконавчої влади та освіти всіх рівнів щодо дотримання положень Закону України «Про позашкільну освіту», і, насамперед, збереження і розширення мережі гуртків, груп та інших творчих об’єднань закладів позашкільної освіти, зокрема, районної та міської ланок, без права їх перепрофілювання, перепідпорядкування, злиття, закриття;

- сприяти розробленню та упровадженню регіональних комплексних програм розвитку позашкільної освіти з удосконалення освітньої діяльності й зміцнення матеріально-технічної бази закладів позашкільної освіти шляхом поліпшення їхнього ресурсного забезпечення шляхом збільшення відрахувань з місцевих бюджетів;

- забезпечення моніторингу якості позашкільної освіти, діяльності закладів позашкільної освіти, підготовка Державною службою статистики України статистичного збірника «Позашкільна освіта»;

- запровадження у рамках сфери знань 01 Освіта/Педагогіка спеціальності 011 Освітні, педагогічні науки освітніх програм з позашкільної освіти та окремої спеціальності 018 Позашкільна освіта;

- розроблення механізмів підтримки молодих педагогів у закладах позашкільної освіти та випускників закладів вищої педагогічної освіти в системі позашкільної освіти;

- Внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2002 р. № 1298 «Про оплату праці працівників на основі Єдиної тарифної сітки розрядів і коефіцієнтів з оплати праці працівників установ, закладів та організацій окремих галузей бюджетної сфери» щодо просування оплати праці педагогічних працівників закладів позашкільної освіти на 1–2 тарифні розряди Єдиної тарифної сітки;

- розширення співпраці закладів позашкільної освіти із закладами дошкільної, повної загальної середньої, професійної (професійно-технічної) та вищої освіти;

- забезпечення державної субвенції на позашкільну освіту, передбачену статтею 78 Закону України «Про освіту» у частині заробітної плати педагогічним працівникам, а утримання закладів, оплата комунальних послуг, фінансування матеріально-технічної бази – коштом місцевих бюджетів;

- забезпечення розвитку матеріально-технічної бази закладів позашкільної освіти за кошти засновника, державного та/або місцевих бюджетів, батьків, платних послуг, що можуть надаватися закладами освіти, з інших джерел, не заборонених законодавством;

- створення умов для консолідації зусиль зацікавлених державних структур, громадських організацій, бізнес-спільноти для розвитку позашкільної освіти в регіоні;

- забезпечити розвиток інфраструктури закладів позашкільної освіти, зокрема, шляхом забезпечення їх інвестиційної привабливості;

- розробка та апробація моделей співпраці органів державної влади та органів місцевого самоврядування з громадськими об’єднаннями, установами та організаціями щодо розвитку позашкільної освіти в умовах децентралізації, її управління та фінансово-економічного і матеріально-технічного забезпечення.

У напрямі науково-методичного забезпечення позашкільної освіти:

- забезпечити підтримку єдиного інформаційного простору позашкільної освіти;

- актуалізувати науковий і методичний супровід позашкільної освіти, сприяти розробленню, публікації й впровадженню сучасного науково-теоретичного та якісного програмно-методичного забезпечення позашкільної освіти;

- сприяти розробленню програмно-методичного забезпечення позашкільного освітнього процесу: різнорівневих, диференційованих та варіативних програм, посібників, які допоможуть дитині, підлітку усвідомити свої можливості, опанувати загальнолюдські цінності, професійно самовизначитися;

- запровадження у закладах вищої педагогічної освіти дисципліни «Педагогіка позашкільної освіти»;

- розвиток і підтримка інноваційних педагогічних технологій, дослідницько-експериментальної роботи, педагогічного проектування, спрямованих на розробку сучасної моделі закладу позашкільної освіти;

- висвітлення проблемних питань позашкільної освіти у засобах масової інформації, які сприятимуть подальшому підвищенню її престижу та ролі у системі освіти України;

- розвиток профільного та інклюзивного навчання у закладах позашкільної освіти;

- створення системи підвищення професійної компетентності педагогів із новітніх форм, технологій організації освітнього процесу, опановування основами педагогічного менеджменту, що дозволяє більшості педагогів працювати на рівні педагога-менеджера;

- створення оптимальних умов для розвитку особистості кожного учня, реалізації його творчих здібностей, підвищення його самореалізації та самооцінки шляхом впровадження інноваційних форм навчання та виховання учнів на основі компетентнісного підходу з урахуванням пізнавальної, практичної, творчої та соціальної компетентностей.

У напрямі впровадження інклюзивного навчання у закладах позашкільної освіти:

- у проекті Порядку організації інклюзивного навчання в системі позашкільної освіти вживаються паралельно два терміни: «асистент вчителя» та «асистент педагога». Потрібно розтлумачити значення кожного або зупинитися на одному, чітко визначивши його функції;

- розтлумачити пункт «Забезпечення безперешкодного доступу до будівель, споруд і приміщень шляхом розумного пристосування інфраструктури системи позашкільної освіти» – визначити, що саме мається на увазі під «розумним пристосуванням»?

- потрібно зазначити технологію залучення до закладу позашкільної освіти цих фахівців (ввести до штатного розкладу або визначити шляхи їх роботи на засадах сумісництва);

- внести зміни до Постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження переліку посад педагогічних та науково-педагогічних працівників» від 14.06.2000 р. № 963 та наказу Міністерства освіти і науки України «Про затвердження Типових штатних нормативів позашкільних навчальних закладів» від 31.10.2012 р. № 1230 у частині введення посади педагогічного працівника «асистент педагога»;

- розглянути питання про залучення до освітнього процесу в спеціальних та інклюзивних групах закладів позашкільної освіти вчителів-дефектологів (логопедів, тифлопедагогів, сурдопедагогів, олігофренопедагогів).

Модератори круглого столу: Олена Биковська, Віктор Громовий, Олександр Жосан

12.11.2018
"Освітня політика"
*
Наверх
Точка зору Аналітика Блоги Форум
Kenmore White 17" Microwave Kenmore 17" Microwave
Rated 4.5/5 based on 1267 customer reviews